У дев’ятому епізоді “Подкаст наосліп: 12 кроків до безбар’єрності” незряча ведуча Ксенія Швець говорить із редакторкою та менеджеркою студії Le Doyen Оленою Ящук про те, як створюються аудіодискрипції для кіно й серіалів, хто пише тексти та озвучує їх, а також про виклики і стандарти цієї роботи.
Ініціативу “Подкаст наосліп: 12 кроків до безбар’єрності” підготовлено Фундацією 03:00 за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми “Стійкість суспільства через культуру”.
Що таке аудіодискрипція для фільмів і як вона працює?
Аудіодискрипція — це одна з доступних версій фільму, яку створюють спеціально для людей із порушенням зору. Поряд із розгорнутими субтитрами для людей із порушенням слуху вона дає можливість повноцінно сприймати кіно, — каже редакторка, менеджерка студії Le Doyen Олена Ящук.
Створений текст озвучує диктор у студії, після чого його завантажують у спеціальні додатки. У кінотеатрі додаток синхронізується зі звуком фільму. Таким чином, незрячі люди отримують не лише діалоги, а й повний контекст того, що відбувається на екрані.
Це може бути дія, яка відбувається саме зараз, опис пейзажу або одягу, зовнішності персонажу. Відтак, це допомагає незрячим глядачам подивитися фільм, краще зрозуміти сюжет та відчути всю атмосферу.
Як подивитися фільм з аудіодискрипцією?
Щоб скористатися аудіодискрипцією, достатньо мати смартфон і навушники. Перед початком сеансу глядач відкриває спеціальний додаток, який синхронізується зі звуком у залі та запускає аудіоопис у потрібний момент, — розповідає редакторка, менеджерка студії Le Doyen Олена Ящук.
Найпоширеніші додатки: Greta, Ear Catch, Movie Reading та інші. Є також варіанти з використанням браузера, але це менш зручно
Перегляд відбувається наступним чином: людина запускає додаток, синхронізує навушники й отримує опис того, що відбувається на екрані. Це створює відчуття спільності та робить досвід повноцінним і приємним.
Вплив жанру на аудіодискрипцію
Аудіодискрипція має стандартні критерії для всіх жанрів, але водночас кожен жанр накладає свої нюанси. Якщо це анімація, наприклад для дітей, важливо на початку уточнити, що це мультфільм, щоб глядачі розуміли особливості візуальної подачі. Деякі сцени можуть вимагати особливого підходу до опису, але загальна логіка лишається: описуємо все, що відбувається на екрані, — каже Олена.
Документальні фільми теж слідують стандартним вимогам, але їхня особливість у тому, що кадри часто ілюструють дикторський коментар. Місця для аудіодискрипції в таких фільмах менше, ніж у ігрових, тому описується лише найважливіше.
У фільмах жахів ігрового плану, навпаки, більше простору для описів, адже часто діалогів небагато. Тут описують усе, що відбувається в кадрі, включаючи складні або химерні сцени, при цьому важливо не робити спойлерів і дотримуватись синхронізації з аудіосупроводом.
Звукові ефекти теж враховуються: опис не повинен суперечити тому, що чує глядач. Наприклад, коли гуркоче грім, описати сонячну терасу в цей момент недоречно. Якщо важлива сюжетна деталь не вміщається у паузу, її можна подати до або після моменту, коли це відбувається, без спойлерів.
Ключове завдання автора аудіодискрипції — передати емоційний стан персонажів, коли це можливо, і водночас залишатися об’єктивним. Це складно, особливо у фільмах із довгими статичними сценами або темними кадрами, де важливо створити зрозумілі образи для глядача.
ЗАРАЗ АКТУАЛЬНО: Найвідоміші вислови Джорджо Армані, які приписують дизайнеру
Чи існують фільми, які важко описати?
За словами Олени Ящук, деякі фільми повністю побудовані на візуальних образах, де дія розгортається дуже повільно або майже без змін у кадрі. У таких випадках завдання автору аудіодискрипції — шукати способи передати навіть мінімальні зміни, щоб глядач відчув стан персонажа чи атмосферу сцени.
Темні кадри або тьмяне робоче відео у процесі створення фільму теж ускладнюють роботу: часто потрібні додаткові коментарі від студії, щоб точно описати, що відбувається в кадрі.
Головна мета аудіодискрипції — зробити кіно доступним для всіх, навіть якщо візуальна частина складна. Навіть у найважчих випадках автори шукають творчі рішення, щоб передати сюжет, емоції та атмосферу, залишаючись об’єктивними і синхронізованими зі звуковим рядом.
Хто озвучує аудіодискрипцію
Аудіодискрипцію завжди озвучує професійний актор-диктор. Деякі додатки не приймають комп’ютеризовані голоси, тому важливо, щоб це була жива людина.
Голос диктора не повинен збігатися з голосами акторів у фільмі — він має вирізнятися та легко сприйматися слухачем. Також диктор не повинен бути задіяний у процесі дубляжу або мати свій голос у оригінальному фільмі. Це основні критерії, які гарантують, що аудіодискрипція буде зрозумілою та доступною для глядачів.
Хто створює текст аудіодискрипції
Текст аудіодискрипції зазвичай пишуть професійні райтери — спеціалісти, які готують матеріал для кіно або перекладають готові закордонні аудіодискрипції. Вони контролюють зміст та структуру, щоб опис був насиченим, точним і зрозумілим.
Коли аудіодискрипцію створюють самостійно, автори враховують темп, роблять паузи для звукових ефектів і діалогів. Це дозволяє глядачам краще сприймати інформацію та не пропустити важливе.
Автор аудіодискрипції — це творча людина, яка об’єктивно реагує на те, що відбувається у кадрі, і має достатньо мовних засобів, щоб передати картину максимально зрозуміло, — додає Олена.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євробачення-2026: дати фестивалю, як взяти участь у нацвідборі та хто його музичний продюсер
