Осінь у розпалі! Ловимо останні теплі дні з історіями, що не відпускають: магічний реалізм і втрати, що болять, пошуки дому серед тиші та руїн, жіночі голоси у світі війни, викривальна сатира на офісне життя й чесна розмова про деколонізацію. Ділимося новинками від видавництва Лабораторія, які змушують відчути близькість до чужих історій і зрозуміти: ми всі шукаємо шлях додому, свободи й любові.
Мене звати Дуся, Єлизавета Бурштин
#елементи магічного реалізму, гостросюжетна проза, пошук дому, втрата пам’яті
Певно, ніхто ніколи не бачив людини з такими світлими очима і такими чорними руками. Що могло трапитися в її житті, аби залишити такий чорний слід на її тілі? Дуся дивилася на свої руки, що доволі сильно контрастували з білою коровою та нічною сорочкою, і намагалася хоч щось згадати, бо чорні руки не зʼявляються нізвідки. Але там, де мали бути спогади, було порожньо й тихо, як і в селі.
У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з’являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька, Віра Курико
#елементи магічного реалізму, роман про війну, сильна головна героїня
Часом уві сні Летицію запитували незнайомі люди, небого, хто твій батько, де він? Тоді відказувала: мій батько — хлопчак, що йде нашою землею й каже, що бачить вогонь та дрова, та не бачить ягня на цілопалення. Наступної ночі казала: мій батько — пічник, він робить людям груби, лежанки та печі, аби в їхньому домі було тепло, добрими латками рятує вогнища тих, у кого нема грошей на нове, лаштує до купи димарі, що просіли, аби ті не завалилися всередину дому.
І ніколи не могла відповісти: тато воює . Бо ця війна — війна-факультатив . Можна було б і не йти, втекти, відмовитися. Але тато зі школи відмінник.
Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька:
полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни… Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді?
У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує.
ЗАРАЗ АКТУАЛЬНО: Apple презентувала iPhone 17, нові Apple Watch та AirPods Pro 3
Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації, Маріам
#нонфікшн, історія України, деколонізація, практичний посібник
Фізично наші кордони перетнули двічі у ХХІ столітті та незліченну кількість разів до цього. Чи маємо ми право відчувати злість до колишніх імперій через це? Так. Чи можуть відчувати злість наші рідні? Так. Як довго ця злість має тривати? Цього ніхто не знає, але повернення своїх кордонів — це одна з основних необхідних умов для її подолання.
Повномасштабна війна показала: російська агресія — це не лише боротьба за ресурси й території. Це продовження прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє.
Ким ми є? Чи маємо право на злість, сором і розгубленість? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Авторка пропонує зазирнути за лаштунки власного минулого, перестати боятися і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити.
Це довгий шлях. Але ви не самотні. Ваша історія важлива. І кожен новий крок — це вже великий акт свободи.
Планктон, Кирило Половінко
#офісна драма, сатира, гумор, іронія
Щастя — моє друге ім’я. Перше — Не.
Максим Єфіменко завжди програє. Друг кидає на гроші, дівчина йде до іншого, а старенький ланос от-от доведеться продати, щоб позбутись боргів. І, здавалося б, нова престижна робота має стати його щасливим квитком, от тільки за дверима омріяного офісу Максове життя стискається до розміру скляного акваріума, у якому на нього чекають численні невдачі, таємниці, боротьба з токсичним босом, а подекуди — і з самим собою.
Це сатирична, зла і до болю впізнавана трагікомедія офісної реальності на зламі десятиліть: тут, щоб отримати бажане, доведеться втратити все, що було по-справжньому важливим.
ВАМ БУДЕ ЦІКАВО: Оксамитовий сезон читання: 7 кращих книжок для пізнього літа й ранньої осені
