У Луцьку, у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, відбувся знаковий для України міжнародний артфорум «Космогонія: ключ до коду майбутнього».
Захід провели у символічну дату – 29 лютого – в межах масштабного мистецького проєкту «Космогонія», який вже понад рік реалізують у музеї.
Головною темою п’ятого та завершального МСУМК Art Forum стала тема майбутнього. На базі вчень та теорій різних галузей дослідники протягом дня розглядали потенційні сценарії майбутнього людства, спираючись на інтеграцію науки, філософії та найновіших технологічних досягнень, а також дискутували на цю тему. Подія зібрала понад 300 учасників офлайн та тисячі онлайн.
Спікерами стали провідні українські фахівці та науковці: філософ та теолог Олександр Філоненко, поет, автор ютуб-каналів “Культуртригер” та “Кандидат цинічних наук” Богдан-Олег Горобчук, філософ та митець Анатолій Дністровий, філософ та релігієзнавець Юрій Чорноморець, мистецтвознавець та академік Орест Голубець, автор ідеї та куратор проєкту “Космогонія” Віктор Корсак, філософка Наталія Кривда, інженер з проєктування літальних апаратів Василь Шевцов, філософка та директорка артцентру “Альтер Его” Світлана Стоян, астролог Володимир Бадіян.
Також із бліцвиступами до дискусії доєдналися професори: завкафедри психіатрії та психотерапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент Української спілки психотерапевтів Олександр Фільц та поетеса, докторка філологічних наук Волинського національного університету імені Лесі Українки Галина Яструбецька.
Автор ідеї та куратор проєкту “Космогонія”, фундатор МСУМК, доктор економічних наук та кандидат медичних наук Віктор Корсак пояснив присутнім значення полотна, яке стало центральним фоном події.
Картина – це фрагмент завершальної частини “Космогонії” – “Майбутнє”. На ній художник проєкту Петро Антип зобразив людину майбутнього Homo Novus.
Віктор Корсак пояснив, що це буде людина при всіх втручаннях в генетичний апарат. Тобто людина іншого виду. Її генотип буде настільки відрізнятися, що нинішні люди не зможуть з ними давати потомство.
На базі власного дослідження про трансгуманізм, смерть та вічне життя науковець показав ймовірні сценарії еволюції людства. У межах свого дослідження Віктор Корсак вивчив теорії різноманітних релігій, філософських підходів до буття, а також розвиток технологій. За його словами, люди завжди прагнули до вічного життя, тож і цей сценарій не виключений.
“Якщо настане безсмертя, а технологічне воно вже є, всі решта настануть швидко. Тож що залишається: люди на рівні архетипу хочуть жити вічно. Тобто трансгуманізм – безсмертя”, – підсумував свої дослідження Віктор Корсак.
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ: Які іграшки розкажуть про толерантність: темношкіра лялька Барбі, спеціальний конструктор LEGO та інші
Дослідник показав п’ять ймовірних видів, які з часом трансформуються зі звичайного виду Homo Sapiens:
- Homo cyberneticus
- Homo revitalis
- Homo Novus
- Homo digitalis
- Homo immortalis
“Варіант перший – це ми, але з протезами, імплантами та з іншими додатками. Другий – це мова про заморожених людей, яких оживлять. Третій, Homo novus, людина іншого виду. Homo digitalis – це той, хто живе в інтернеті. І Homo immortalis – це людина вічна”, – пояснив Віктор Корсак.
По суті, деякі з них вже існують – це люди з імплантами та протезами та діджитал.
Найбільше прихильників навколо себе зібрав Олександр Філоненко – філософ, православний теолог, публічний інтелектуал, а також доктор філософських наук, доцент філософського факультету Харківського національного університету імені Каразіна. Він рефлексував на тему “Космогонія – культура резонансу”.
Філософ на прикладі австралійського священника, який щоночі шукає у небі нові зірки, пояснив, що люди шукають щось дуже далеке, але те, що резонує із ними.
“Десь у 90-ті почала змінюватися культурна чутливість: в мистецтві, науці, релігії, вихованні. Почало змінюватися щось фундаментальне. Всі останні роки ми жили у світі, у якому людина – одинока, активна, твереза і хоче зробити щось в світі щось, у якому Всесвіт не є домом”, – пояснив Олександр Філоненко.
За словами дослідника, саме у 90-ті з’являється новий герой науки – суб’єкт, науковець, який хоче робити щось для вловлення сигналів, які демонструють, що є щось, що резонує зі мною.
Світ модерна і постмодерна – це культура, де ми дуже активні, але весь світ знаходиться на “кнопці Mute”. Культура модерну навчила людину жити дуже добре, але без звучання.
Ця mute-культура, культура активного суб’єкта закінчується і новий герой – це інша людина.
Філософ пояснив ці зміни за допомогою метафори, де Середні віки – це темний час, де – дуже важлива позитивна сторона. Але у темні часи дуже хороша можливість бачити зірки.
“В темні часи у нас з’являється ця можливість – орієнтуватися по зірках. Але важливо знати, що це за зірки”, – зауважив філософ.
Науковець каже, що й Бог – зірка, яка долетіла до нас, але раніше за нас, нашу активність.
За цією алегорією є три стадії культури:
- Дуже темні часи, де ми маємо можливість бачити зірки – модерн,
- Коли дуже яскравий день, але немає зірок – постмодерн,
- Коли дуже яскравий день, але я повинен знайти зірку.
За словами філософа, фізики скажуть, що побачити зірку неможливо, але з погляду філософії, зокрема за метафорою, яку любив Арістотель: Якщо ти хочеш побачити зірку, ти повинен знайти свій колодязь, свою глибину. І тоді з’являється ціла культура колодязів.
Інші спікери розглядали сценарії майбутнього крізь призму міфології, релігієзнавства, науки, астрології та культури.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ранок» та Фундація Дім Рональда МакДональда збирають книжкові донати для важкохворих діток
