Читайте нове ексклюзивне інтерв’ю з авторкою-виконавицею INSHAYA.
Також підпишіться на соцмережі української зірки: інстаграм тут, YouTube тут.
STARWAY MAGAZINE: Багатьох людей початок повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України змусив тимчасово виїхати за межи держави, рятуючи саме цінне- дітей. В цей час ти активно займалась волонтерською діяльністю та допомагала українцям за кордоном. Розкажи про свій новий досвід волонтера та життя за кордоном.
INSHAYA: Це ЕКСПІРІЕНС, який дав мені розуміння, що я повз знайду сцену і можливість допомагати. В стресовій ситуації я максимально сконцентрувалась, щоб бути продуктивною та корисною. Я не могла бути байдужою, мов війна далеко, це взагалі не про мене. Я шукала варіанти, як, з ким, що робити? Перебуваючи вимушено та тимчасово на території Франції, я разом з небайдужими та активними українками відкрила українську асоціацію, і ми організовували різного плана заходи в іншим містах та долучались і до їх заходів.
Це були кращі сцени Парижу де ми збирали вагомі суми, також були невеличкі містечка, де мене мов мавпочку возили, а я розказувала свою історію та істину, що саме відбувається в моїй країні, тому що російська пропаганда дуже глибоко занурила пазури у французьке суспільство, як виявилось. Я була готова кричати з кожного кута, щоб французи знали та розуміли хід ситуації, хід війни та страшні вчинки окупантів.
Я проспівала більше 100 разів гімн України на головній площі міста з прапором та плакатом із написом «Путін-терорист», стоячи на сходах біля мерії.
STARWAY MAGAZINE: Що стало для тебе головним викликом під час концертів у Франції? Як сприймала французька публіка твої пісні?
INSHAYA: Головний виклик – збирати як найбільше грошей і відправляти на ЗСУ. Наприклад, був концерт-перфонменс в Орлеані, який організував для мене директор орлеанського театру, а також засновник фестивалю «Театр на траві» Патріс Душе. Це було, не побоюся цього слова, феєрично і дуже інтимно водночас. Тисячі людей з факелами, які стояли на березі озера, а я на сцені по його центру, разом з піаністом Вінцентом Віолою..Був холодний вітер, іноді зривався дощ. Вогонь і єднання, пісні українською наче мантри розпалювали полум’я в факелах ще дужче, в повітрі відчувався єдиний дух солідарності.
Коли я доспівала останню пісню, на іншому березі озера, побачила величезний український стяг, я не змогла стримати сліз. Це було дуже щемливо. Ми оговорили гонорар, який я звісно весь перерахувала на ЗСУ, але так як він зайшов на мій французький рахунок, мені зупинили грошові виплати( допомогу від держави). Це теж був виклик, вижити з дитиною та собакою без допомогти в чужій країні і при цьому не спинитись, і бути корисною.
Зараз озираючись на ці події розумію, що з мого оточення ніхто не проходив через такі випробування, всі якось займались своїм життям. Як мені одна знайома сказала: «не всі такі сильні, як ти…». Тоді я не розуміла, що вона мала на увазі, а зараз чітко усвідомлюю.
ВАМ БУДЕ ЦІКАВО: Apple представила нові iPhone 16 та Apple Watch Series 10
STARWAY MAGAZINE: Твоя нова сторінка в творчості зараз проходть під гаслом «Жінка, що чекає +». Це велика і водночас важка місія. Що для тебе означає бути «жінкою, що чекає +»
INSHAYA: Це важка щоденна праця. Вірити в нього, в себе, в нас! Поясню. Мій чоловік з 2022 року боронить країну, він не був військовим до повномасштабного вторгнення, але прийняв чітке і безапеляційне рішення бути разом з країною у важкі часи. Моя творчість це не піар, не хайп, не брейншторм команди менеджерів. Мої пісні це рефлексії на все те, що відбувається зі мною. Я пишу сама, не купую творчість, бо мені є що сказати своїм слухачам. Жінка, що чекає плюс, хто вона, яка вона, що відчуває, через що проходить? Я відповідаю на всі ці питання через пісні. Я боюся своїх пісень, бо все, що я пишу відбувається, тому тепер я дуже обережна і буквально підбираю і перевіряю кожне слово в пісні.
У мене є пісня, яка ще не вийшла, вона написана на вірші з п’єси моєї колеги драматургині Наталіі Ігнатьєвої «Жінка, що чекає плюс» яка написана про моє життя. Я дуже сподіваюсь, що вона знайде гідне місце на сцені в якомусь театрі України. Кілька тижнів тому я пережила все те, про що там співається. Це страшно, нікому не побажаю такого. Я впоралась гідно і адекватно, але щоб дійсно все це пережити, потрібен час. Чоловік 5 діб не виходив на звʼязок, його подали на безвісти зниклим, але він вийшов з оточення. Рядок з пісні: «Дзвінок, два слова: Я живий!». Я дуже хочу її випустити, бо вона при всій важкості оспіваноі ситуаціі, має важливий сенс, як би банально це не звучало, але саме моя віра в чоловіка його вела.
STARWAY MAGAZINE: Ти пишеш пісні не тільки для себе. Розкажи, як це відбувається.
INSHAYA: Так, все вірно. Іноді приходять пісні, які я розумію, що не зовсім в моєму контексті. Вони патетичні, конкурсні. Тому я пишу для талановитих дітей, які їздять світом на вокальні фестивалі та конкурси і несуть справжні сенси. Мені приємно отримувати фідбек, мов ваша пісня принесла мені гран-прі, або перше місце. Я вважаю, що справа не тільки в пісні, справа в синергіі, яка відбувається між автором та виконавцем. Я пишу на замовлення рідко. Бо це завжди вайб, я приглядаюсь, прислухаюсь, пропоную конкретному виконавцю конкретну пісню. Якщо мені Всесвіт дає натхнення, композиція повинна звучати, навіть якщо її співатиму не я. Гарні, сильні, не банальні пісні, іх повинно бути багато, щоб вони виштовхнули з простору діч, яка періодично несеться з радіоприймачів машин з відкритими вікнами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що дивитися на Netflix у жовтні 2024: трейлери та дати релізів
